Положення
щодо протидії булінгу (цькування) в Снятинському ЗДО "Золотий ключик" на 2023-2024 навчальний рік
Положення
щодо протидії булінгу (цькування) в Снятинському ЗДО "Золотий ключик" на 2022-2023 навчальний рік
Положення
щодо протидії булінгу (цькування) в Снятинському ЗДО "Золотий ключик" на 2021-2022 навчальний рік
Порядок реагування на випадок булінгу
у закладі, заходи по запобіганню булінгу
на 2021-2022 навчальний рік
19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року
Булінг
(цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників
освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному,
сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних
комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та
(або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого
могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю
потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
· систематичність (повторюваність) діяння – вчинення
різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, в тому числі за допомогою засобів електронної
комунікації), двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж
особи;
· наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий
(жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
· умисні дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є
заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування
потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції
потерпілого;
· дисбаланс (нерівність) сил – різниця у фізичному
розвитку кривдника та потерпілого, рівні соціально-психологічної
адаптованості, комунікаційних
навичок, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності
чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;
· відсутність розкаяння у кривдника.
Сторони булінгу (цькування) – це безпосередні учасники випадку – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); однією зі сторін випадку булінгу (цькуання) бов'язково є малолітня чи неповнолітня особа.
Кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, котра вчиняє булінг (цькування) по відношенню до іншого учасника освітнього процесу.
Потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, стосовно якої було вчинено булінг (цькування), в результаті чого безпосередньо заподіяно фізичну, психологічну, матеріальну шкоду, приниження, страх, тривогу, підпорядкування інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції.
Спостерігачі – безпосередні свідки та/або очевидці випадку булінгу (цькування).
наслідок булінгу (цькування) – фізична, психологічна, матеріальна шкода, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або соціальна ізоляція потерпілого.
Учасники булінгу (цькування) – сторони булінгу (цькування), інші заінтересовані особи у запобіганні та протидії булінгу (цькування) в закладі освіти, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.
Фізичне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу (цькування), що включає штовхання, зачіпання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси, удари та інші дії, які завдають біль і тілесні ушкодження тощо.
Психологічне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу (цькування), що включає образи, поширення неправдивих чуток, ізоляція, ігнорування, бойкот, відмова від спілкування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо.
Економічне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу (цькування), що включає дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі тощо.
Сексуальне насильство – форма насильства, в тому числі при вчиненні булінгу (цькування), що включає образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту, сексуальні домагання тощо.
Кібербулінг – булінг (цькування),
який вчиняється із застосуванням засобів електронних комунікацій (фото, відео і
аудіо фіксація).
Проявами булінгу (цькування) в закладі освіти, які є підставою для обґрунтованої підозри та
реагування, є:
1. психологічні:
· замкнутість, тривожність, страх або навпаки,
демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
· неврівноважена поведінка;
· агресивність, напади люті, схильність до руйнації,
нищення, насильства;
· різка зміна звичної для дитини поведінки на
контрастну;
· уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
· відлюдкуватість, уникнення однолітків, бажання
спілкуватись із значно молодшими дітьми;
· ізоляція, виключення з групи, небажання інших
учасників освітнього процесу спілкуватися;
· занижена самооцінка, наявність почуття провини;
· поява швидкої втомлюваності, заниженої спроможності до
концентрації уваги;
· демонстрація страху перед появою інших учасників
освітнього процесу;
· схильність до прогулювання навчання;
· відмова йти до закладу освіти з посиланням на погане
самопочуття;
· депресивні розлади;
· аутоагресія (самопошкодження);
· суїцидальні нахили та думки;
·
інші прояви.
2) фізичні:
·
явні фізичні пошкодження;
·
ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль,
кволість тощо);
·
скарги дитини на біль та/або погане самопочуття;
·
намагання приховати травми та обставини їх отримання;
·
наявність фото, відео та аудіо матеріалів фізичних
знущань;
·
інші прояви.
3) економічні:
·
наявні пошкодження або зникнення
майна та/або особистих речей;
·
скарги на пошкодження чи зникнення
особистих речей;
·
скарги на вимагання особистих речей,
їжі, грошей;
·
інші прояви.
4) сексуальні:
· скарги на образливі жести,
висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування
сексуального (інтимного) характеру та/або змісту;
· наявність фото, відео та аудіо
матеріалів сексуального (інтимного) характеру та/або змісту;
· приховування статевих ознак через
сором'язливість шляхом нашарування великої кількості одягу на тілі або
використання одягу, який максимально приховує тіло;
· інші прояви.
До булінгу (цькування), який вчиняється стосовно неповнолітньої чи малолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу в закладі освіти, слід відносити випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, туалетними та душовими кімнатами, їдальнею тощо) та/або за його межами, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації
1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу
(цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які
забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.
2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких
значеннях: кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі
малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого
учасника освітнього процесу; потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього
процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено
булінг (цькування); спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці
випадку булінгу (цькування); сторони булінгу (цькування) - безпосередні
учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі
(за наявності).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України
«Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми
та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»,
«Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в
наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі
освіти, є:
-замкнутість, тривожність, страх або, навпаки,
демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
-неврівноважена поведінка;
-агресивність, напади люті, схильність до руйнації,
нищення, насильства;
-різка зміна звичної для дитини поведінки;
-уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
-відлюдкуватість, уникнення спілкування;
-ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників
освітнього процесу спілкуватися;
-занижена самооцінка, наявність почуття провини;
-поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до
концентрації уваги;
-демонстрація страху перед появою інших учасників
освітнього процесу;
-схильність до пропуску навчальних занять;
-відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане
самопочуття;
-депресивні стани;
-аутоагресія (самоушкодження);
-суїцидальні прояви;
-явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого
самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
-намагання приховати травми та обставини їх отримання;
-скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;
пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі,
грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток
сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає
зберегти в таємниці;
-наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або
психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
-наявні пошкодження або зникнення майна та (або)
особистих речей.
4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать
випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на
прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для
занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями,
душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час
заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та
інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти,
в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне
вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи
неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього
процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів,
іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні
освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного
характеру;
- словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх
осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на
обмеження волевиявлення особи;
- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи
фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести,
образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих
чуток;
- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема
ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
- інші правопорушення насильницького характеру.
5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу
(цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:
- служба освітнього омбудсмена;
- служби у справах дітей;
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- органи місцевого самоврядування;
- керівники та інші працівники закладів освіти;
- засновник (засновники) закладів освіти або
уповноважений ним (ними) орган;
- територіальні органи (підрозділи) Національної поліції
України.
Суб’єкти реагування на випадки булінгу
(цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених
законодавством та цим Порядком.
6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на
запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом
заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах
освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і
науки.
7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники
закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:
- вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного
впливу;
- за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду
екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
- звернутись (за потреби) до територіальних органів
(підрозділів) Національної поліції України;
- повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного
з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи,
яка стала стороною булінгу (цькування).
II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу
(цькування) в закладі освіти:
1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про
випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його
вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою
стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну
інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки
булінгу (цькування) в закладах освіти.
У закладі освіти заяви або повідомлення про
випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник
закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або)
письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або
повідомлення про випадок булінгу (цькування):
- невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби,
повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України,
принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи
неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
- за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої)
медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
- повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення
питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала
стороною булінгу (цькування),
- з’ясування
причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для
усунення таких причин;
- повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та
молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення
соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної
підтримки та надання соціальних послуг;
- скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу
(цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня
отримання заяви або повідомлення.
III. Склад комісії, права та обов’язки її
членів:
1. Склад комісії затверджується наказом керівник закладу
освіти. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.
2. Склад комісії формується з урахуванням основних
завдань комісії. Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та
не менше ніж п’яти її членів.
До складу комісії входять педагогічні
(науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та
соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах
дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
До участі в засіданні комісії за згодою
залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх
сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу
(цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу
(цькування) в закладах освіти.
3. Головою комісії є керівник закладу освіти.
Голова комісії організовує її роботу і
відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях
та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні
обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його
обов’язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та
заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів
комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його
обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови
комісії або заступника голови комісії.
4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення
засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії,
ведення протоколу засідань комісії.
5. Член комісії має право:
- ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку
булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
- подавати пропозиції, висловлювати власну думку з
питань, що розглядаються;
- брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
- висловлювати окрему думку усно або письмово;
- вносити пропозиції до порядку денного засідання
комісії.
6. Член комісії зобов’язаний:
- особисто брати участь у роботі комісії;
- не розголошувати стороннім особам відомості, що стали
йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у
своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
- виконувати в межах, передбачених законодавством та
посадовими обов’язками, доручення голови комісії;
- брати участь у голосуванні.
IV. Порядок роботи комісії
1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу
(цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення
сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався
випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу
(цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін
булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та
забезпечення таких послуг.
2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:
- законності;
- верховенства права;
- поваги та дотримання прав і свобод людини;
- неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
- відкритості та прозорості;
- конфіденційності та захисту персональних даних;
- невідкладного реагування;
- комплексного підходу до розгляду випадку булінгу
(цькування);
- нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його
суспільної небезпеки.
Комісія у своїй діяльності забезпечує
дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних
даних».
3. До завдань комісії належать:
- збір інформації щодо обставин випадку булінгу
(цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших
законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування);
висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу
освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї,
дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті
вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному
здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах
електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої
інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;
- розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин
випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність
обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
У разі прийняття рішення комісією про
наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань
комісії також належать:
- оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні
соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в
тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних
служб для сім’ї, дітей та молоді;
- визначення причин булінгу (цькування) та необхідних
заходів для усунення таких причин;
- визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу
(цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
- моніторинг ефективності соціальних та
психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування),
заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та
заходів;
- надання рекомендацій для педагогічних
(науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів
здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми
сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними
представниками;
- надання рекомендацій для батьків або інших законних
представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу
(цькування).
4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у
разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її
голова.
5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому
не менш як двох третин її складу.
6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня,
що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника
та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату,
час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та
зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні
комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від
затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови
комісії є вирішальним.
8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії
веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку,
що оформлюється наказом керівника закладу освіти.
9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії,
зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не
розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю
у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах
третіх осіб.
Особи, залучені до участі в засіданні
комісії, під час засідання комісії мають право:
-ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;
- ставити питання по суті розгляду;
- подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що
розглядаються.
10. Голова комісії доводить до відома учасників
освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює
контроль за їхнім виконанням.
11.
Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування)
в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти
робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти:
1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має
право подати будь-який учасник освітнього процесу.
2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно
до Закону України «Про звернення громадян».
3. Здобувач освіти, який став свідком булінгу,
зобов’язаний повідомити про це вихователя, психолога або безпосередньо
керівника закладу освіти .
4. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
5. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
6.Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду
випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
7. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з
налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту
вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не
одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені
підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
9. Рішення комісії реєструються в окремому журналі,
зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
10. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО
«Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей;
до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції
України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.
Порядок застосування заходів виховного впливу із запобігання та протидії булінгу» на 2020-2021 н. р. у ДНЗ (я/с) «Золотий ключик»
|
№ з/п |
Назва заходу |
Цільова аудиторія |
Термін виконання |
Відповідальний |
|
Інформаційно-профілактичні заходи |
|
|||
|
1. |
Обговорення питання протидії булінгу на зборах ДНЗ (я/с). |
Батьки, Здобувачі освіти |
Вересень |
Завідувач |
|
2. |
Засідання методичного об’єднання на тему «Протидія булінгу в дитячому колективі». |
Педагогічний колектив |
Грудень |
Вихователь-методист |
|
3. |
Розробка пам'ятки «Маркери булінгу». |
Педагогічний колектив |
Грудень |
Вихователь-методист |
|
4. |
Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом». |
Педагогічний колектив |
Лютий-березень |
Вихователь-методист |
|
5. |
Контроль стану попередження випадків булінгу |
Колектив закладу |
Щоквартально, в разі необхідності |
Завідувач |
|
6. |
Круглий стіл для педагогічного колективу ДНЗ «Золотий ключик»:
«Безпечний дитсадок. Маски булінгу». |
Педагогічний колектив |
Лютий |
Завідувач, вихователь-методист |
|
7. |
Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькуванню. |
Педагогічний колектив |
Березень |
Завідувач, вихователь-методист |
|
Формування
навичок дружніх стосунків |
||||
|
1. |
Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх
стосунків. |
Вихованці закладу |
Упродовж року |
Вихователі
|
|
2. |
Створення морально безпечного освітнього простору, формування
позитивного мікроклімату та толерантної
міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, занять, прогулянок
та ігрової діяльності. |
Вихованці закладу |
Упродовж року |
Вихователі
|
|
3. |
Проведення заходів в ДНЗ в рамках Всеукраїнського тижня права «Стоп
булінгу». |
Вихованці закладу, батьки |
Листопад |
Вихователі, вихователь-методист |
|
4. |
Проведення заходів в рамках тематичного тижня «Тиждень дитячих мрій та
добрих справ». |
Вихованці закладу, батьки |
Травень |
Вихователі, вихователь-методист |
|
Психологічний супровід |
||||
|
1. |
Профілактична робота: цикл ресурсних зустрічей педагогічних працівників
«Відновлюємо сили» за програмою занять з профілактики професійного вигорання
педагогів закладу «Дозвольмо собі бути здоровими та щасливими». |
Педагогічний колектив |
Упродовж року |
Вихователі, вихователь-методист |
|
2. |
Діагностика рівня напруги, тривожності у всіх учасників навчально-виховного
процесу. |
Усі категорії учасників
навчально-виховного процесу
|
Упродовж року |
Вихователь-методист |
|
Робота з батьками |
||||
|
1. |
Консультації: «Протидія цькуванню в дитячому колективі», «Булінг від А
до Я», СТОП насильству в сім’ї». |
Батьки вихованців |
Упродовж року |
Вихователь-методист |
|
2. |
Тренінг « Як навчити дітей безпеці в інтернеті». |
Батьки вихованців |
Листопад |
Вихователь-методист |
|
3. |
Інформаційна робота через веб-сайт закладу. |
Батьки вихованців |
Упродовж року |
Вихователь-методист |
