Сторінка практичного психолога

Мендришора Валентина Валентинівна

практичний психолог 

Основні види діяльності практичного психолога закладу освіти визначено Положенням про психологічну службу системи освіти України (п. 2.2 наказу Міністерства освіти і науки України від 03.05.99 р. № 127 «Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України»). 

   Практичний психолог в ЗДО здійснює свою роботу з усіма учасниками освітнього процесу, а саме: з вихованцями закладу, педагогами та батьками.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З ДОШКІЛЬНИКАМИ :

Діагностична робота

Метою діагностичної роботи є поглиблене психолого-педагогічне вивчення дитини протягом усього періоду дошкільного дитинства, виявлення її індивідуальних особливостей, розвитку пізнавальних та особистісних якостей, емоційної сфери, динаміки розвитку. З’ясування причин тих чи інших відхилень у вихованні та навчанні дитини, відставання чи випередження вікових норм.

        

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота

Корекційно – розвивальна та відновлювальна робота має на меті сприяння  повноцінному психічному та особистісному розвитку дитини. Основні завдання полягають у психологічному супроводі природного розвитку дитини, який включає розвиток основ довільності психічних процесів і їх тренування.

НАПРЯМИ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 

Метою співпраці з педагогічним колективом є підвищення рівня психологічної компетентності, розвиток психологічного мислення, допомога кожному вихователеві в опануванні методів індивідуального і особистісно зорієнтованого підходу у вихованні, вміння визнавати кожну дитину особистістю, поважати її і надавати відповідну допомогу.

Робота з педагогічним колективом включає в себе такі напрями як :

1. Психологічна діагностика; 

2.  Психологічна просвіта та профілактика;

3. Психологічне консультування.

РОБОТА ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ ДОШКІЛЬНИКІВ:

Метою співпраці є допомога у розумінні вирішальних значень раннього та дошкільного віку у розвитку особистості, ролі тата й мами і родинної атмосфери  у формуванні таких базисних якостей як: почуття впевненості, захищеності, вміння радіти, співчувати, виявляти творчу ініціативу, бути активним, дбати про добрі стосунки з членами сім’ї, з друзями, вміти гідно поводитися в разі перемоги чи поразки. 

Робота з батьками включає в себе такі напрями :

1.    Психологічна діагностика;

2.    Психологічна просвіта;

3.    Профілактична корекція;

4.    Психологічне консультування.

 

ЯК БАТЬКАМ ВИЗНАЧИТИ ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ВІДВІДУВАННЯ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ? 

1. Останнім часом вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Цілком можливо, що дитині пора відкривати щось нове, вийти зі звичного «сімейного кола».
2. На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.
3. Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.
4. Дитина може виразити свої базові потреби словами.
5. Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.

До кінця раннього віку в дитини з'являється прагнення до самостійності, її інтереси зміщуються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

Початок відвідування дошкільного закладу — перший серйозний етап соціального життя дитини, це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, – а й нові контакти, оточення, нові взаємини, вимоги і обов’язки. 

Всі ці зміни відбуваються для дитини одночасно, створюючи тим самим стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій:

• порушення емоційного стану;

  

• погіршення сну, апетиту;
• частих захворювань;
• страхів тощо.

Соціально-психологічна адаптація у дітей відбувається по-різному, в залежності від віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо.

Багато в чому процес адаптації дитини залежить від того, наскільки батьки підготували її – як морально, так і фізично.

Цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

 

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ДИТЯЧОГО САДКА ?

 

①Пояснюємо, що таке дитячий садочок

Розкажіть дитині, що таке дитячий садочок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дошкільний заклад. Наприклад:

«Дитячий садок - це такий великий будинок з гарним садочком, куди мами і тата приводять своїх дітей. Тобі там дуже сподобається: там багато інших діточок, які все роблять разом - їдять, грають, гуляють. Замість мене там буде з тобою тітонька-вихователька, яка стане піклуватися про тебе, як і про інших малюків. Там дуже багато іграшок, там чудовий дитячий майданчик, можна грати з іншими дітьми в різні ігри».

 

② Формуємо позитивний настрій. Розповідаємо про те, що чекає дитину в дитячому садку 

Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності він буде там робити. Чим докладніше буде ваш розповідь - тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк. Запитуйте у малюка послідовність дій. У дитячому садку малюків зазвичай лякає невідомість. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь «обіцяно», - він відчуває себе впевненіше. 

 

③ Кажіть правду про можливі труднощі
Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути в дитячому садку. Наприклад:

«Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: «Я хочу пити», і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователю».

Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги.

 

④ Самі готуємося до того, що потрібно буде розлучатися з дитиною 

Існують різні думки про те, чи варто перебувати мамі поряд з малюком в початковий період адаптації до дитячого саду. Здавалося б, що тут поганого, якщо мама відвідує садок разом з дитиною? Всі задоволені, малюк не плаче, мама спокійна. Але тим самим неминуче розставання тільки затягується. Та й інші діти, дивлячись на чужу маму, не можуть зрозуміти - а де ж у такому випадку моя? Тому буде краще для всіх, якщо з першого ж дня дитина спробує залишитися в групі один, без опіки мами.

⑤ Вибираємо улюблену іграшку

Нехай малюк сам вибере собі в компаньйони улюблену іграшку, з якою він зможе ходити в дошкільний заклад – адже разом набагато веселіше!

⑥ Не вагаємося!

Дитина відмінно відчуває, коли батьки сумніваються в доцільності відвідування садка. Будь-які ваші коливання малюк зуміє використати для того, щоб залишитися вдома і перешкодити розставанню з батьками. Легше і швидше звикають діти, для батьків яких, дитячий садок – єдина альтернатива.

 

⑦ Обираємо ритуал прощання

Плануємо своє життя з урахуванням інтересів малюка. Пам'ятайте, що на звикання малюка до дошкільного закладу може знадобитися до півроку часу, тому ретельно розраховуйте свої сили, можливості та плани. Краще, якщо на цей період у сім'ї буде можливість «підлаштуватися» під особливості адаптації малюка.

⑧ Беремо участь у спілкуванні дитини з дітьми та вихователями

Зустрічайтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його про нових друзів. Заохочуйте звернення вашої дитини за допомогою і підтримкою до інших людей. Чим краще будуть ваші відносини з вихователями, з іншими батьками та їхніми дітьми, тим легше буде вашій дитині.

⑨ Контролюємо ситуацію, але не впадаємо в паніку

Досконалих людей немає. Будьте поблажливі і терпимі до інших. Тим не менш, прояснюйте ситуацію, яка турбує вас, це необхідно. Робіть це в м'якій формі або через фахівців. Не дозволяємо собі негативних висловлювань, пов'язаних з дошкільним закладом. У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дитячого садка і його співробітників.

Увага - ніколи не лякайте дитину дитячим садком!

 

⑩ Забезпечуємо підтримку малюкові

У період адаптації емоційно підтримуйте малюка. Частіше обіймайте його і цілуйте.